Аграрні розписки - новий етап аграрних реформ в Україні.

Аграрні реформи йдуть?

Україна — країна легендарних чорноземів і просто зобов'язана бути в переліку світових лідерів з виробництва сільгосппродуктів, перш за все зернових культур. У сезоні 2014-2015 ми досягли рекорду в експорті зернових культур — 34,8 млн тонн. Завдяки цьому країна вийшла на третє місце в світі серед експортерів зерна. 14% ВВП, які забезпечує агропромисловий комплекс, впливають на добробут кожного громадянина. Але потенціал України набагато більший. Розкрити його непросте завдання.

Позитивні зрушення

Більшу частину аграрної продукції поки виробляють малі та середні виробники. Вони вкрай потребують фінансової підтримки у вигляді дешевих кредитів для купівлі насіння та пального, ремонту техніки і т. п. На жаль, в умовах оборонного бюджету на фінансову підтримку держави розраховувати не доводиться. Мінагрополітики знайшло цікавий вихід — аграрні розписки. Це порівняно новий фінансовий інструмент.

Його суть полягає в тому, що реалізується механізм залучення коштів під заставу майбутнього врожаю. Кредитор сплачує необхідні витрати виробника, а розрахунок отримує продукцією або грошима наприкінці сезону. Угода оформляється через нотаріуса, що вносить її до єдиного реєстру аграрних розписок. Звичайно, подібні угоди бажано страхувати. Таким чином, виробник отримує додаткове фінансування, яке апріорі:

  • прозоре;
  • дешеве;
  • швидше в оформленні;
  • захищене;
  • має мінімальний валютний ризик.

Зараз проект аграрних розписок запущений вже в кількох областях. Очікується прийняття законопроекту про аграрне страхування, який повинен забезпечити максимальну прозорість страхування та відшкодування збитків.

Друге найважливіше завдання, пов'язане з європейським вибором України — диверсифікація ринків збуту агропродукції. Тут найбільша проблема — відповідність продукції світовим стандартам якості.

Потрібно розуміти, що без залучення сучасних технологій вийти на світовий ринок нереально. Якість продукції повинна значно зрости. Без допомоги зарубіжних інвесторів не обійтися. Певні зрушення вже намітилися. Україна як виробник сільськогосподарської продукції, зокрема яєць та курятини, змогла вийти на зарубіжні ринки.

Агрогалузі потрібно позбавлятися від баласту держрегулювання. Перш за все, бюрократичного. Скасування багатьох дозволів і бюрократичних процедур вже змогло скоротити логістичний ланцюжок на тиждень. Але цього явно недостатньо. Одним з вирішальних факторів може стати приватизація підприємств агросектору. Роздержавлення запропонованих до приватизації підприємств дозволить розпаювати землі, що їм належать. Чи буде з цього результат? Побачимо. Але зрушення, схоже, дійсно є.

googlef3f44d3f0ec0258c.html