Пряме врегулювання ОСЦПВ не виправдовує очікування учасників ринку.

Пряме врегулювання ОСЦПВ не виправдовує очікування учасників ринку. До такого висновку прийшли оглядачі порталу FinClub

Наразі до проекту долучилися 18 компаній з 55 учасників ринку – проте на них припадає понад 50% укладених договорів. Проте, навіть в компаніях-учасниках угоди за принципом прямого врегулювання здійснюється лише кожна восьма виплата.

Спочатку пряме врегулювання позиціонувалося як спосіб більш простого отримання виплати. Страхувальник, що укладав договір ОСЦПВ, не ставав заручником вибору винуватця пригоди, який міг придбати поліс «під кущем» – йому мала б відшкодовувати збиток компанія, яку обрав він сам. Вже потім компенсацію здійсненої виплати страховик отримував би від своїх колег, маючи набагато більше важелів впливу, ніж звичайний громадянин.

Нібито, на перший погляд, результати проекту можна назвати обнадійливими. Середній строк виплати становить 47 днів, а в середньому на ринку – 106 днів. Середня сума виплати склала 15 тис. грн, а за традиційною схемою 14,3 тис. грн.

Проте, отримати виплату за системою прямого врегулювання виявилося не так вже й просто. Причиною тому – додаткові обмеження, які запровадили учасники угоди:

- ДТП має відбутися за участі лише двох транспортних засобів;

- водії обох транспортних засобів застрахували ОСЦПВ в СК – учасниках пілотного проекту;

- при ДТП не може бути завдано збитків життю і здоров'ю;

- обидва водії мають спільне тлумачення обставин ДТП і один з водіїв повністю відповідає за скоєння ДТП (нема «обопільної провини»);

- зрештою, учасники ДТП не можуть бути в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебувати під впливом лікарських засобів.

Якщо серед лідерів проекту частка подій, врегульованих за принципами «прямого врегулювання», сягає 20%, то інші компанії скептично оцінюють свої результати.

Не поспішають долучатися до проекту і нові учасники. Подейкували, що умовами приєднання цікавилися кілька компаній з ТОП-20, проте до конкретики не дійшло. На думку експертів ринку і страховиків, справа у відсутності в компаній достатніх коштів для здійснення оперативних виплат і сплати додаткових резервних внесків. Також приєднання до системи вимагає певних змін у бізнес-процесах, що також потребує додаткових інвестицій.

На сьогодні членство компанії в «прямому врегулюванні» є скоріше рекламною перевагою. Більше того – компанії за додаткові кошти вже сьогодні пропонують своїм клієнтам поліси, що фактично є «автоцивілкою» за принципами прямого врегулювання у 100% випадків. Причому продають ці поліси як компанії, що не є членами угоди, так і ті, хто вже приєднався до проекту і наразі впроваджує у практику цю позитивну новацію.

Зараз страховики вивчають можливість розширення сфери застосування системи «прямого врегулювання». Чи буде це тотальне переведення української «автоцивілки» на нові принципи, чи застосування якихось перехідних механізмів «пасивного членства» - покаже час.

googlef3f44d3f0ec0258c.html